20 лютого 2018 року у холі Березнівського НВК «ЕГЛ-ЗОШ І-ІІ ст.» вчителем української мови і літератури Овдійчук  Любов’ю Богданівною було проведено захід-реквієм   під назвою «Їм у віках судилося безсмертя…», на якому вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні.  Учнями 8-Б класу з допомогою бібліотекаря  Федас Т.О. було оформлено ілюстративно-інформаційну виставку про Івана Городнюка,  березнівчанина, який теж поповнив ряди Героїв Небесної Сотні власне у цей день 4 роки тому.

     Запаливши свічку,  учні декламували вірші, виконували пісні, присутні переглядали презентації про Небесну Сотню. Пам'ять про Героїв вшанували хвилиною мовчання.  Кожен із цієї Небесної Сотні, як і ми з вами, мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Співчуття сім’ям усіх загиблих у глядачів викликала пісня «Мамо, не плач…» у виконанні Наталки Михальчук. 

     Війна триває і досі. Батько учениці нашого ліцею Діани Григорєвої теж чув постріли гармат. Ще тоді під впливом емоцій дівчина написала ряд поезій, які увійшли в альманах «Ангел на ротації».  Діана під супровід скрипки (Тетяна Артюх) продекламувала власну поезію «Ти чуєш, мамо, постріли, гармати?».

     «А Сотню вже зустріли небеса, летіла легко, хоч майдан ридав», - прочитала хвилюючі рядки Анна Усач. Хлопці А.Манан, С.Мазепа, Д.Юсенко та Д.Шулевський чудово виконали пісню «Бій на світанні», а на завершення прозвучала пісня «Україна – це ми».

    Звичайно, сьогодні наша країна переживає, на жаль, дуже важкі часи. А рівно 4 роки тому наше сучасне покоління дізналося, що таке справжня агресія рідної, здавалося б, країни-сусідки, що таке жорстокі вбивства ні в чому невинних людей, справжніх патріотів своєї країни. Померти заради Батьківщини - це не сором, сором - це вбити на передовій брата чи друга, підкорюючись наказам ворога. (Фото) (FaceBook)